Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.
Трагедія Бабиного Яру — це масові розстріли цивільного населення, які нацисти здійснили у Києві 29–30 вересня 1941 року, вбивши лише за два дні понад 33 тисячі євреїв.
29 вересня 2026 року у Комунальному закладі Сумської обласної ради «Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу» у групах студентів І-ІІІ курсів пройшли виховні години, під час яких студенти переглянули історичну кінохроніку про страшні часи Другої світової війни, вшанували загиблих хвилиною мовчання, висловили своє ставлення до необхідності пам’ятати про злочини фашистської Німеччини, щоб подібне ніколи не повторилося.
